Codein напиток Lean (лин) Бабаево

Эй, дружок, опять оказался в моей нездоровой голове! Давай я расскажу тебе одну смешную историю, связанную с моей жизнью наркомана комика. Ну ты готов? Вот и славно, приготовься к атмосфере наркотической сумасшедшей тусовки!

Все началось в школе, когда я оказался в оковах демонического ЕГЭ. Ведь кто сказал, что наркоман не может быть гением, правда? Не дай себе быть предубежденным, ведь я всегда был любителем экспериментов!

Итак, в поисках решения я отправился на базу, где все закладки были в наличии. Шуга страх охватывал меня, ведь я не знал, что выбрать. Но в одно прекрасное вечернее время мне сказали о чудесных свойствах псилоцибина - вот оно, мое спасение! Я сразу же сделал закладку в своей голове и решил использовать этот мощный инструмент в своих целях. Ведь кто знает, может он станет моим колесом удачи в этой сумасшедшей стране ЕГЭ?

Следующей задачей было достать этот псилоцибин. Как же приятно, когда у тебя есть друзья, которые могут помочь! Один хороший человек сказал мне, что знает, как я могу получить свою порцию втертого псилоцибина. Он сказал, что познакомился с парнем, которого зовут Джонни, и у него есть связь с такими вещами. Меня обжигало любопытство, и я согласился на этот рискованный путь.

Мы решили встретиться на тусовке в незнакомом мне месте. Возможно, это был способ проверить, насколько я на самом деле готов к этому. Встреча состоялась, и Джонни показался мне весьма странным типом. Но когда дело дошло до нашего договора, я понял, что я сделал правильный выбор, ведь он протянул мне пакетик с магическим порошком. Немедленно я прячу его в своей подписной книге, чтобы никто не заподозрил.

Настал день ЕГЭ, мой дорогой друг. Я был готов, как никогда раньше. Таблетка колесо псилоцибина уже прижималась к моей груди, внушая мне силу и уверенность. В учебном классе я расправил свои перья, словно готовясь к сражению с драконом. Все было готово, я был вполне уверен, что этот эксперимент будет успешным.

Прошло какое-то время, и я втерся в наркотическое опьянение. Все стало искаженным и необычным. Я не был уверен, где заканчивалась реальность и начинался мой волшебный, наркотический мир. Буквы на экране представлялись мне совсем непонятными символами. Я начал паниковать, но вдруг осознал, что это и есть мой шанс! Я воплотил приключения наркомана комика в реальность, и мое духовное путешествие продолжалось прямо внутри этого классного экзамена.

Помнишь, я говорил о сверхспособностях наркомана-гения? Вот и доказательство: я приступил к решению задачи по математике, и она словно начала рассказывать мне смешные истории. Я смеялся вслух, и это вызвало странные взгляды соседей по партам. Кто знает, может они решили, что я просто сумасшедший?

Но псилоцибин дал мне самое сильное оружие - креативность. Я бросил вызов обыденной рутине и пошел своим путем. Вместо стандартных решений я нарисовал забавные комиксы, чтобы объяснить свои ответы. Моя работа стала чем-то непохожим на остальных, и я наслаждался этим моментом. Лицо моего учителя было просто безценно, когда он видел мои творения!

Но пришло время прийти в себя и понять, что я сделал. Возможно, я нарушил все правила ЕГЭ и мой тест будет аннулирован. Я был готов к гневу и последствиям. Но, к моему удивлению, результаты ЕГЭ вышли, и я узнал, что мое выступление было оценено выше среднего! Это была моя маленькая победа в мире обыденности. И я был горд, что могу делать что-то нестандартное и одновременно достигать успеха.

Таковы мои приключения как наркомана комика и сдача ЕГЭ. Ты можешь считать меня сумасшедшим или просто наркоманом, но я знаю одно - я сделал что-то, чего никто другой не смог бы повторить. А ведь в жизни именно это и важно!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.